КЗО "Середня загальноосвітня школа №46"


запам'ятати

 

Початкова школа

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДИТИНИ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Рекомендації з розвитку уваги

1.  Для того, щоб підвищити загальну стійкість уваги, подбайте про гігієну розумової праці, освітлення та тем­пературу повітря, відсутність сторонніх звуків.

2.  Враховуйте індивідуальні особливості дитини.

3.  Спробуйте навчити дитину такого правила: перед тим, як щось зробити, зупинитися («замри») на 10-15 се­кунд. Цього часу часто виявляється достатньо для того, щоб   помітно   підвищити   продуктивність  діяльності імпульсивної дитини.

А також: 

1.  Розвивайте довільну увагу - вчіть міркувати вголос.

2.  Учить відстрочуванню дії (дитина пояснює, що буде робити перед виконанням завдання).

 

Рекомендації з розвитку пам'яті

1.  Постійно підтримуйте інтерес дитини до навколиш­нього світу, звертайте увагу на нові об'єкти; називайте те, що дитина сприймає, пов'язуйте сприйняте з її минулим досвідом.

2. Застосовуйте ейдотехнічні методи, які дають змогу розвивати пам'ять на імена, числа, обличчя, запахи, тактильні відчуття.

             3.  Учіть мнемічним способам запам'ятовування, таким як повторення, промовляння    вголос, опора на вже знайоме, осмислена опора на зовнішні допоміжні засоби (картинки, слова, графічні символи, наочні моделі), смислове групування.

 

Рекомендації з розвитку мислення

1.  Учить дитину вирішувати інтелектуальні завдання за допомогою дії, заохочуючи ініціативу, стимулюючи до­питливість, намагання діяти з різноманітними предме­тами, бажання дізнаватись про них щось нове.

2.  Знайомство з навколишнім світом повинно супро­воджуватись постановкою простих завдань: здогадатись (як скласти? як зібрати із частин ціле?), порівняти (біль­ше, менше, довше, коротше і т.д.), встановити зв'язки (у
теплі сніг тане, вологий пісок краще ліпиться), узагаль­нити.

3.  Застосовуйте такі стимулюючі засоби, як   повто­рення задачі, роз'яснення умов, пояснення логіки розумової дії.

4.  Учить думати самостійно, послідовно розміркову­вати, робити висновки.

5.  Розвивайте мовлення дитини в будь-якій розумовій діяльності.

6.  Для підвищення швидкості реакції та гнучкості мислення перед проведенням вправ та ігор доцільно зробити інтелектуальну „розминку (актуальні  запитан­ня, які ведучий може підібрати на власний розсуд).

 

 

Рекомендації з розвитку уяви та творчих здібностей

1.  Докорінна зміна змісту і методів навчання, їх спеціальна орієнтація на розвиток у дітей здібностей до творчості.

2.  Не стримуйте ініціативу дитини і не робіть за неї те, що вона може зробити самостійно, допомагайте пра­цювати незалежно. Не регламентуйте творчу діяльність.

3.  Не поспішайте з висновками про результат твор­чості дитини, формуйте зовнішню безпеку (позитивну оцінку діяльності).

4. Частіше звертайтеся до минулого досвіду дитини. Це є необхідною передумовою успішної роботи процесів уяви.

5. Поширюйте досвід створення нових образів. Чим він більший і різноманітніший, тим успішніше відбуваєть­ся кожна наступна операція в роботі уяви.

6.  Допомагайте дитині стати «розумним авантюрис­том», покладатися в пізнанні на інтуїцію і ризик, найві­рогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.

 

  

ПОРАДИ БАТЬКАМ

ЩОДО РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДИТИНИ

1. На розумовий розвиток дитини значною мірою впливає повсякденне оточення. Те, що дитина бачить, чує навколо себе, відображається нею, стає матеріалом, над яким працює її розум.

2.У розумовому вихованні велике значення має вико­нання посильних трудових доручень. Трудова діяльність збуджує активність та інтереси дитини, збагачує її знан­ня, чуттєві образи й враження.

3.Щоб не гасити дитячої допитливості, потрібно в доступній формі давати відповіді на дитячі запитання, спираючись на найпростіші конкретні факти.

4.Особливо корисно спонукати дитину самостійно знаходити відповіді на запитання.

5.Казковість, фантастичність і, одночасно, неймовір­на реальність мислення дитини формують у неї здатність до відкриття.

6.Не слід прагнути, щоб дитина була як усі. Помічайте успіхи дитини в розумовому зростанні.

7.Важливим засобом формування допитливості є заняття з малювання, ліплення, аплікації та інших видів образотворчої діяльності.

8.З дитиною потрібно якнайбільше говорити. При цьому мова батьків повинна бути максимально чіткою.

9.Важливе місце у формуванні допитливості дітей молодшого дошкільного віку займають конструкторські іграшки - будівельний матеріал, розрізні картинки, кольорова мозаїка.

10.Дорослі мають не тільки розширювати, а й збага­чувати словник дитини, удосконалювати правильне вживання  граматичних категорій. Говорячи з дитиною, вони повинні вживати нові, доступні для її розуміння звороти, означення, вставні слова, метафори. Поступо­во дитина навчається їх розуміти і вживати у своїй мові.

11.Здатність дітей дивуватись є ґрунтом для вихо­вання інтересу до знань, до праці, формування мо­ральних якостей.